Виховна діяльність

Виховна діяльність

Як співається у відомій студентській пісні, “живеться студентам весело від сесії до сесії”. У Васильківському коледжі студентам справді живеться весело. Студентська сім’я напрацювала свої традиції у проведенні тематичних свят, конкурсів, КВК, гуморин, карнавалів, шоу.

Першим урочистим святом нового навчального року є Посвята у студенти. Зазвичай вона проводиться у міському будинку культури за широкої участі друзів, батьків, викладачів і громадськості міста та його керівників. Святкується День знань, проводиться “Осінній вернісаж”, КВК, літературно-розважальна програма “На вітрилах кохання”, “Сон у березневу ніч”, гуморини з нагоди Дня сміху, День матері.

Університетською гордістю і улюбленцями студентської молоді у різні роки були самодіяльні артисти, студенти коледжу (раніше філії) Володимир Твердохліб, Денис Кузін, Дмитро Богословський. Талант і вокальні дані Володимира Твердохліба шанують усі васильківці, а у 2007 році вшанувала вся Україна – він став переможцем телевізійної програми “Шанс” і вийшов до фіналу.

Колектив коледжу пишається творчістю молодої васильківської поетеси, випускниці спеціальності «Видавнича справа та редагування» Васильківської філії Університету «Україна» Катерини Манжури.

Свій перший вірш «Весна» вона написала у 12 років. З її слів, вірші вона пише, коли надходить натхнення – це може відбутися в будь-який час. За чотири роки вона написала близько п’ятдесяти віршів.

Вона пише вірші про Україну, про повноту життя, про кохання.

Пропонуємо на розсуд читачам вірші Катерини Манжури, присвячені рідній неньці Україні.

***

Україна!!!

Люблю я тебе, моя Україно!
Своє серце і душу дарую тобі,
Як рідная мати ти в світі – єдина,
Зі мною завжди: у щасті й журбі.

Постійно ти поруч – у кожній краплині,
У гілці калини і кожнім гаю,
Не забуду тебе я далеко, в чужині,
Я гордо співатиму пісню твою!

Ясні зорі палають, моє серце співає,
Про рідні місця, безкраї поля.
Хто не любить цього, той багато втрачає,
Бо для серця дорожча рідна земля!

Все для тебе й тобі, моя мила Вкраїно!
Ясний погляд очей, полум’яні слова,
Найдорожча мені – моя Батьківщина,
Будь щаслива, і сильна, і завжди жива.

.

***

Моя Україна – мій дім!

Є стільки барв у слові цім,
Це мова серця, мова душі.
Своє почуття назавжди збережи.
Гілка калини, верба коло хати
І сонячний промінь ніжний, як мати.
У подиху вітру – вічна весна,
І колосу шепіт – також вона.
Ти радієш щиро, немов дитина,
Коли чуєш, як рідна співає пташина.
Серце тріпоче і рветься з грудей –
Це почуття донеси до людей!
Ми всі рідні, як сестри і браття,
Ми – одна родина!
І разом розпалили велике багаття,
Україна — назавжди єдина!
Нехай моє серце в кайдани затиснуть,
Хай в душу кидають каміння.
Вороги лиш недобре можуть замислить
І з ними я не знайду розуміння.
Щоб зупинити кривду, я б злетіла у синє небо.
Дайте мені крила!
Я б крилом обійняла всю Україну,
За свободу її я гордо загину.
Я їй віддам усю ніжність долонь,
Очей яскравий і теплий вогонь.
Кохай Україну, коли радість навколо,
Вклонися їй низько до самого долу.
Кохай, коли серце кричить від жалю.
Про щастя країни я Бога молю!
Живи не для себе – для України,
До останнього подиху кохай Україну!
І коли душа твоє тіло покине –
Вона у вічність тоді полине.

***

Я — Україна!

Не даруй мені квіти, не даруй мені сонце,
Краще гілку калини поклади на віконце.
Ніжно пісню співай, що для тебе єдина.
Мова серця й душі – золота, солов’їна.

Так спокійно верби коливаються віти,
Всі ліси і поля – це мої рідні діти.
Коли ви всі здалися, я не упала,
Корінням вчепилася у землю й встояла.

Вас усіх підняла із прірви глибокої.
Тепер Ви щасливо живете у спокої.
Ви мене бережіть, бо я – ваша мати,
Червону калину посадіть коло хати.

ЛЮБИТЬ ПАЛКО І НІЖНО ЛИШЕ БАТЬКІВЩИНА.
ЛИШЕ Я ВАС ЛЮБЛЮ, БО Я – УКРАЇНА.

Ці вірші пронизані глибокою любов’ю до рідної землі, до Батьківщини – України.

Невід’ємною частиною навчальних програм є планові екскурсії з наступним творчим завданням. Стежки студентів коледжу пролягають до Музею народної архітектури і побуту під відкритим небом у с. Пирогово, до Києво-Печерської лаври, Софіївського собору, Ботанічного саду, Андріївського узвозу, на Михайлівську площу тощо. Васильківський коледж – це єдиний колектив, який не тільки надає освітні послуги, а й виховує особистості.